Виділяють основні періоди:
- Раннє середньовіччя (кінець V ст. — середина XI ст.);
- Високе середньовіччя (XI—XIV ст.);
- Пізнє середньовіччя (XIV—XVI ст.), коли розпочалася централізація держав під королівською владою.
Французький історик Жак Ле Ґофф пропонує концепцію Довгого Середньовіччя (IV—XIX ст.), коли, на його думку, існував безперервно існували фундаментальні структури, що дають змогу вловити зв'язок між цими п'ятнадцятьма сторіччями. Цей тривалий період історик пропонував поділити на проміжні періоди:
- Високе середньовіччя IV—IX ст., що є водночас пізньою античністю та часом зародження феодальної системи; власне Середньовіччя історик пропонує виділяти із VIII—X ст.;
- центральне Середньовіччя X — XIV ст., період найбільшого розвитку, до якого варто звести Середньовіччя у вузькому значенні;
- пізнє середньовіччя XIV — XVІ ст., що є періодом кризи, Великої Чуми.
- Новий час XVІ — XVIII/XIX ст., постсередньовіччя, або часи абсолютної монархії та відмирання феодальних структур. Цей період завершується Французькою революцією та глибинними змінами всього суспільства що відбулося в XIX ст.
Ще один підхід: Поняття «Середньовіччя» (лат. Medium aevum) вперше почало вживатися християнами в значенні тривалого проміжку часу між першим і другим пришестям Христа.
Немає коментарів:
Дописати коментар